Старий Парк м. Тернополя

22.11.2011 | Автор: | Категорія: Парки

 

Старий Парк м. Тернополя
Старий Парк — найстаріший з парків Тернополя, засаджений наприкінці XIX століття, пам’ятка садово-паркового мистецтва (рішення виконкому Тернопільської міської ради від 19 березня 1977 р.)
Розташований у між вулицями Романа Шухевича, Веселою, Клінічною і центральним міським стадіоном, у привокзальному масиві.
У 1970—1991 роках називався «Парк Слави».
Старий парк є заповідним об’єктом, входить до складу природно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання, і є складовою частиною світової системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною.
Рослинність
Нині в Старому парку нараховується біля 40 видів дерев та кущів. Основу дерев становлять старожили парку — тополя біла, бук лісовий, клен ясенелистий, екзоти та реліти. Серед інших видів: хвойні: модрина, ялина, ялиця, ялівець, козацький ялівець, ялина голуба; листяні: дуб, ясен, бук, граб, липа, каштан
Історія
У 1861 році парк було закладено стараннями тодішнього бургомістра Володимира Мандля. Керував розбивкою парку відомий ботанічний садовод зі Львова — Багер. Хоча цей парк був невеликий за розміром (біля 7 га), проте гарно впорядкований. Тут росли в діжках різноманітні тропічні рослини: банани, агави, пальми, кипариси, які на зиму заносили в оранжерею.
В парку часто проводились українські фестини, зльоти, лотереї, свята, співалися пісні. В липні 1887 р. тут відбулася велика сільськогосподарська виставка, на якій був присутній спадкоємець Австрійського престолу ерц-герцог Рудольф.
У 1896 р. 29 вересня на честь 300-ліття Брестської Унії в парку було насипано Холм Унії.
У 1897 р. в парку встановили бюст доброчинця міста — бургомістра Мандля, який виконав львівський скульптор Дикле.
У 1901 році стараннями Товариства приятелів музики тут було організовано літній театр, де відбувалися цікаві вистави.
Під час Другої світової війни старий парк було зруйновано. З квітня 1944 р. Старий парк став місцем поховання воїнів, полеглих в боях з німецько-нацистиськими загарбниками. У 1970 році був насипаний Курган Слави і споруджений меморіальний комплекс.
З почаком відбудови Тернополя його було наново засаджено. 9 травня 1970 року, в день святкування 25 річчя Перемоги його було названо на честь воїнів ВВВ Парком Слави. Тоді ж було відкрито меморіальний комплекс і насипано «Курган Слави». При реконструкції парку знесені старі будівлі, викорчувана частина дерев і кущів.
На стику вулиць Кірова, Осипенко та Ігначова (тепер між вулицями Шухевича, Парковою і Веселою), біля центрального входу в парк, було поставлено монументальну дев’ятиметрову скульптурну групу «Мати», що символізує Вітчизну. Автори — В. П. Садовник, К. Б. Сікорський.
В південній частині парку є три танки. На гратній горизонтальній стелі — перелік з’єднань і частин, що відзначились при визволенні Тернополя від німецько-нацистських загарбників і дістали почесні найменування.
Оскільки цей парк є найстарішим у місті, з 1991 року він називається Старим Парком.
Вічний вогонь
Композиція з 6 бетонних пілонів, що символізують переможний салют, розташована на пагорбі, висотою 6,5 м і діаметром в основі 35м.
У центрі Вічний вогонь та подвійний пілон з орденом Вітчизняної війни (карбування на міді). Нижня частина пілонів скріплена бетонним поясом у формі обруча. З двох боків сходи ведуть на гранітну трибуну. Перед монументом — надгробна плита на могилі Невідомого солдата. На плиті викарбовано напис: «ім’я твоє невідоме, подвиг твій безсмертний», Весь скульптурно-меморіальний комплекс був реконструйований у 1984 р. до 40-річчя визволення Тернополя.
Скульптурна композиція «Материнський поклик»
Зліва при вході карбована в міді 10-ти метрова скульптура «Материнський поклик» (скульптори В. П. Садовник, К. Б. Сік Орський, 1985 р.)
Алея Слави
Від центрального входу до парку (зі сторони Центрального вокзалу Тернополя) і скульптурної групи «Мати» веде алея до «Вічного вогню». З лівої сторони алеї на гранітних постаментах, встановлено погруддя:
А. П. Живова
М. Г. Пігорєва
В. А. Чалдаєва
Г. В. Танцорова
М. Г. Карпенка
О. П. Максимовича
Скульпотори — Т. І. Невесела, М. В. Невеселий, І. В. Колик, В. Г. Садовник, В. М. Мельник.
Військове кладовище
Біля алеї Героїв розміщене військове кладовище. Тут поховані 4 Герої Радянського Союзу — Максименко, Карпенко, Живов, Танцоров, 226 воїнів-визволителів. Усього 27 горизонтальних плит з темно-сірого граніту в три ряди, на яких викарбувані імена загиблих.
Відкрито в 1944 р. Має форму прямокутника (12 х 28 м) з напівкруглим виступом, радіус якого 8 метрів.
На кладовищі 19 могил воїнів, що загинули в 1944 р.:
  • братських — 6,
  • індивідуальних — 13;
з них могил, де поховано Героїв Радянського Союзу:
  • братських — 1 (поховано два Герої Радянського Союзу),
  • індивідуальних — 1.
На передньому плані кладовища — могила Героя Радянського Союзу, майора Олександра Петровича Максименка (192316 липня 1944). На другому плані — братська могила воїнів, в якій поховані Герої Радянського Союзу:
Живов Анатолій Павлович (19251944 рр.) —  рядовий, уродженець Москви, повторив подвиг О. Матросова.
Карпенко Микола Григорович (19141944 рр.) — гвардії лейтенант, командир танкового батальйону 53 гвардійської танкової бригади.
Танцоров Григорій Васильович (19101944 рр.) — гвардії молодший лейтенант, командир батареї самохідних гармат.
Храми
У Старому Парку є дві культові споруди:
  • Дім молитви ХВЄ
  • дерев’яна Церква Зарваницької Божої Матері УГКЦ, споруджена у 2008 р.
Література
  1. Бурма В. О. «Парк Слави у Тернополі: фотонарис» — Львів, «Каменяр», 1986, 76 сторінок
  2. Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998
 

Article Source

Автор:

Даний автор додав 1999 публікацій.

Залишити відповідь