25 кадр – Міф чи сучасна реальність?

Усі розповіді про і так зрозумілу “зомбуючу” дію Російського ТВ підтвердилися. Зі слів Українського СБУ російські телеканали застосовують так званий 25 кадр. То що ж це таке, і з чим його дивляться, розглянемо детальніше:

Ідея полягає в тому , що зір людини нібито здатен розрізняти не більше ніж 24 кадри в секунду (насправді межа залежить від чіткості країв і швидкості руху об’єктів на екрані). Тому чужорідний кадр , що  показується менш ніж на 1 / 24 секунди , нібито минаючи свідомість , впливає відразу на підсвідомість. Насправді ж через підсвідомість проходить вся інформація,  що надходить у мозок , а потім для обробки тієї інформації , яка буде сприйнята як найбільш важлива , підключається свідомість . Таким чином відсіюється величезну кількість інформації , яка за тривалістю сприйняття  може значно перевищувати 1 / 25 секунди (наприклад , звичайна телевізійна реклама) , а отже , «прихована » реклама вже в будь-якому випадку менш продуктивна, ніж звичайна.

Насправді 25 -й кадр прихованим не є  адже кожен кадр відзначається оком спостерігача , але через інертність зору зливається з подібними і не виділяється людиною. Однак завдяки цьому ж ефекту помітити « зайвий» рекламний кадр не складає труднощів. Можна навіть прочитати коротке слово , якщо воно набрано великим шрифтом і знайомо глядачеві – в цьому легко самостійно переконатися , використовуючи домашній комп’ютер і програму відеомонтажу (при цьому частоту кадрів можна поставити значно вище стандартних 25 кадрів / сек , але все одно вже далеко не « 25 -й » кадр буде кидатися в очі) .

З історії: Джеймс Вайкері в 50-х роках провів дослідження в кінотеатрі міста Форт Лі Нью-Джерсі (США). Під час демонстрації фільму «Пікнік» він проектував на екран такі слова: «Пийте кока-колу» та «Їжте попкорн». Ті вислови показували лише на якусь частку секунди — цей час був замалим, щоб залишити слід у свідомості.Як наслідок збільшився попит на кока-колу та попкорн. Після цієї заяви розійшлася думка про те, що рекламодавці можуть стимулювати людей купувати їхні товари, показуючи на екрані «невидимі» заклики.
Урядовці, вчені, рекламодавці одразу ж почали вимагати від Вайкері продемонструвати свій експеримент ще раз. Було організовано декілька таких сеансів, але жоден з них не дав очікуваного ефекту. Пізніше Вайкері не забажав надати свої експериментальні дані і відхрестився від дослідів що він проводив більш ніж 6 тижнів.
Почалися повторні дослідження, щоб переконатись, чи існує ефект 25-го кадру насправді. Проте нічого особливого не траплялось. Вчені дійшли висновку, що цього досліду просто не було… а все було підлаштовано щоб вловити рекламодавців на гачок.

Та подія набула розголосу і в законодавстві практично кожного штату США почали приймати закони проти використання на радіо, телебаченні будь-яких способів підсвідомого впливу. Так 25 кадр було заборонено ще до того, як точно встановили чи насправді діє він на людей, чи ні. Опісля, про 25 кадр забули… А зараз він став куском хліба для рекламодавців, що пропонують людям чарівні дії 25 кадру…

Дієвий він чи ні,та застарілий метод в комплексі з іншими маніпуляяціями, користується своєрідним успіхом зі сторони зомбування людей на Рос ТВ.

Суперечки навколо 25 кадру вщухати не будуть, його існування безперечне, та дія його не виправдана. Бо є більш дієві способи впливу на підсвідомість, зокрема накладання певних звуків на звукозапис.