Бібліотека Вищої Волинської гімназії

31.03.2016 | Автор: | Категорія: Бібліотеки, Історія регіону

«Волинська гімназія бібліотекою своєю не поступається будь-якому університету: всі манускрипти, класичні творіння, давні і рідкісні видання, які лише можна було розшукати в усьому тутешньому краї, зібрані сюди. Можна, однак, доповнити, що рідко який університет в Європі мав такі підручники…».  

©  Степан Русов. Волинські записки, 1809

«На початку ХІХ століття просвітницька Європа закладала музеї, завзято колекціонувала гравюри, книги, нумізма­ти – збирала гербарії, мінерали, мушлі, і т. п., у пориві благородного снобізму змагала­ся в закладанні астрономічних обсерваторій, з молодим ентузіазмом слідкувала за по­ступом науки…»

І коли Тадеуш Чацький розпочинав у 1803 році підготовчі роботи по організації шкільництва на території Волинської, Подільської та Київської губерній, єдине не підлягало сумніву: «обиватель втомився від свого невігластва»

Важливу роль для розвитку створеної за імператорським указом 1805 року Волинської гімназії, як потужного освітнього осередку, відіграло формування  бібліотечних фондів.  Тут збігалися: турбота про збереження цілісності коштовної колекції, потреби майбутньої школи та приватні ко­лекціонерські захоплення.

Ці колекційні пристрасті Чацького щодо до збагачення шкільних фондів стали, між іншим, приводом до гірких докорів Юзефа Чеха, який 10.01.1810, знервований чотиримісячною за­тримкою виплати зарплат вчителям, писав: «Ласкаво дозволяєш мені і визнаєш мені право писати відверто, але тут не йдеться про свободу писати, яка не приносить мені ніякої користі, а про надання допомоги… Уяви собі, як прикро і сумно мені дивитися на хід бібліотечного будівництва у той час, коли 50 учнів залишені з небезпе­кою для здоров’я без взуття і одягу у такий важкий час».

У формуванні окремих колекцій Тадеуш Чацький керу­вався своїм, не позбавленим логіки, методом – купував або випрошував цінну колек­цію, яка згодом ставала фундаментом цілого, а потім доповнював її і осучаснював. Вражає і зворушує запал Чацького, виявлений під час переговорів про придбання бі­бліотеки та нумізматичних колекцій останнього польського короля Станіслава Августа, що складалася із 15680 томів каталога Альбертіні, бібліотечних шаф, а також мінералогічних колекцій і астрономічної обсерваторії.

Майже одночасно з цим придбанням, в 1803 році, Чацький отри­мав від княжни Теофілії Сапєжини дарчу на 2 246 томів з бібліотеки її батька, новогродського воєводи Яблоновського.

Від Волинської відділкової школи успадковано поєзуїтську бібліотеку, що складалася з 694 томів. За життя Чацького надійшло до бібліотеки іще 5 526 т.: «з книг стараннями Чацького частинами зібраних» (3 826), із дару Мікошевських (788), Кунегунди Чацької (135) і з закупки спадщини померло­го Фр. Шейдта.

У 1808-му митрополит Київський Серафим подарував їй стародрук «Острозької Біблії» Івана Федорова. Свої книги передав у Крем’янець і полководець Михайло Кутузов — вони склали окремий військовий відділ. А всього у фондах Кременецької бібліотеки було півтори тисячі інкунабул. Друкарні, що діяли тоді на Волині, зобов’язані були передавати бібліотеці зразки своїх видань.

Намагалися так комплектувати фонди, щоб «періодичні видання… ознайом­лювали читаючу публіку із найновішими творами вченого світу», а «кожний з учителів міг знати, де шукати допомоги у своїх дослідженнях та що у галузі його дис­ципліни уже зроблено, а що ще належить зробити».

При нових закупівлях брали­ся до уваги потреби вчителів, учнів, а також «заможність і нестатки окремих класів у бібліотеці». На час закриття ліцею (1833 р.) бібліотечний фонд нараховував 50 тис. примірників, а штат складався з 5 чоловік.

У 1814—1818 роках багато працював у бібліотеці Вищої Волинської гімназії польський й український етнограф, фольклорист, археолог Зоріан Доленга-Ходаковський (Адам Чарноцький).

На жаль, ускладнювало роботу з пошуку і підбору книг відсутність довідково-бібліографічного апарату. У донесенні візитатору шкіл Волині і Поділля за 1824 р. говориться про необхідність і крайню потребу створити каталог систематичний, алфавітний, предметний та ін. (етнографічний, рукописів, рідкісної книги, топографічний).

«Від кременецьких викладачів Тадеуш Чацький вимагав бібліотечних дезидератів, брав їх під увагу, пропонував і перевіряв, чи були прочитані з користю. Через брак підручників, на підставі опрацьованої літератури, викладачі вручну писали курс із даного предмету, так звані секстерни, які потім копіювалися учнями.

Із даних секстернів, що були сумлінною компіляцією польських іноземних праць з даної галузі, сформувався ряд друкованих підручників, таких як арифметика і геометрія Юзефа Чеха, рекомендована для ужитку слухачам Віленського університету і Віленського шкільного округу, багаторазово перевидана».

© Марія Данілевич. Наукове життя давнього Кременецького ліцею

Крем’янецька бібліотека була однією із найкраще і найсучасніше опрацьованих та загальнодоступних польських бібліотек. При цьому вона була бібліотекою регіональною у сучасному значенні цього слова, оскільки отримувала обов’язковий примірник із волинських друкарень.

Частину творів, замовлених в 1824 р., зна­ходимо в «Каталоге книг Библиотеки Университета Св. Владимира» у Києві, куди піс­ля повстання 1831 р. депортували всю кременецьку бібліотеку. У цій трагічній подорожі бібліотеку супроводжував і надалі опікувався нею у Ки­єві, перший директор бібліотеки Павло Йосипович Ярковський.

Майже через 100 років, уже в ХХ столітті, з відновленням діяльності Крем’янецького ліцею в 1920 році була відновлена й бібліотека, фонди якої склали дарунки як місцевих польських магнатів,  Ізидора Чосновського з Риму, що включав роботи Бельовского, Гелкла, Шуйського, Длутоша, Шайноти, Чацького та ін. Уже через 15 років у книгозбірні ліцею було 10,5 тисячі книг.

Користування бібліотекою було безкоштовним для ліцеїстів та мешканців Волині.  Найбільшим попитом користувалися документи з історії (20%), літератури (15%), суспільних наук (16%). На той час було налагоджено тісні зв’язки з Віленським і Петербурзьким університетами. У фонд бібліотеки надійшло 84 назви та 1886 примірників періодичних видань російською й українською мовами, а також 332 назви та 2810 примірників польською за 1827-1939 роки.

Великої шкоди бібліотека зазнала за часів окупації. На початку 1940 року, на базі Крем’янецького ліцею був відкритий учительський інститут, а її фонд перейшов у фонд бібліотеки цього навчального закладу. Пізніше  частина книг була спалена, частина – розібрана кременчанами й збережена.

Після визволення міста (10. 03. 1944) учительський інститут відновив роботу. Восени 1944 р. більше 18 тис. книг принесли кременчани до бібліотеки: тут були не тільки книги ліцею, але й книги інших бібліотек, приватні видання.

У 1969 році педінститут із Кременця перевели в Тернопіль. Але навіть тоді у Кременці ще залишалось багато раритетних видань: 200-томна французька енциклопедія, прижиттєві видання творів Шевченка… Частину з них перенесли на горище, вхід на яке не зачинявся, частина лежала попід стінами в коридорах… Чого і скільки осіло по чужих колекціях й досі не відомо… 

Джерела:

Данілевич, М. Наукове життя давнього Кременецького ліцею  [Текст]  / Марія Данілевич ; перекл. з польськ. О. Гаськевич // Музей, що єднає народи. – Тернопіль, 2015. – С. 514-550.

Садовська, Г. Тричі воскресла [Текст]  / Г. Садовська. – Вільне життя. – 2016. – 21 берез. – Електрон. версія публікації: http://vilne.org.ua/2016/03/тричі-воскресла (31.03.2016).

Собчук, В. Д. Кременецький ліцей [Електронний ресурс] / В. Д. Собчук // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій [та ін.]. – Київ, 2008. – Т. 5: Кон – Кю. – 568 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kremenetskii_Lіtsei (останній перегляд: 31-03-2016), вільний.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 900 публікацій.

Коментарі (2)

  1. […] заклад мав велику бібліотеку, ботанічний сад, астрономічну обсерваторію, […]

  2. […] , український книгознавець, бібліограф, директор бібліотеки Вищої Волинської гімназії (Кременець), […]

Залишити відповідь