ГАВРИЛЮК Олександр Данилович

00007Олександр Данилович народився 25 лютого 1951 року в селі Велика Боровиця Білогірського району Хмельницької  області.

У 1968 році закінчив Велико-Боровицьку середню школу, у 1969-му – 10-ти місячні курси хормейстерів-баяністів при Хмельницькому обласному будинку народної творчості. Тоді ж переїхав на постійне місце проживання у Шумськ.

Від липня 1969 року працює в галузі культури, на даний час – баяністом Шумського районного будинку культури. У 1973 році закінчив Кам’янець-Подільське культурно-освітнє училище диригентсько-хоровий відділ.

Олександр Гаврилюк – талановитий організатор багатьох вокальних колективів, самобутній композитор, автор цілого грона пісень, вмілий баяніст – це лишень короткі мазки до його багатогранної творчої палітри.

А ось у 2010 році  пан Ол00004ександр привідчинив двері для себе у нову, незвідану, а тому таку ваблячу царину, як майстрування скрипок.

Почав робити свої скрипки. Нижня дека – цільний кусок липи. Верхня дека – соснова. Дерево старе, висушене ніякої деформації – кількасот столітнє, адже використав його із давньої пасіки. «Ґудзичок», що тримає струни – також сосновий. В конструкції своїх скрипок  використав також клен, акацію. Над своїм витвором працював майже кожного дня, не роблячи великих перерв. Використовував ніж, надфільок, лобзик, фігурну викрутку. Цікаво, що при виготовленні скрипки ні разу не вдарив її молотком. Якщо раз-другий вдариш – ти її не зробиш.

Дружина на початках скептично ставилася до його захоплення, але, коли побачила, скільки часу віддає майструванню, змінила своє відношення. Перед тим, певна річ, багато вивчав теорію, адже, не знаючи технології, годі й думати про успіх.

Дуже важко було почати. Ніби просто – зробити деки, аж ні, довелося багато покорпіти. Вирізи у верхній деці – так звані «ефи», зробив більш продовгастими, ніж того вимагає класична форма. Припустив, що це дасть інше звучання, своєрідніший резонанс.

Говорять, сек00001рет скрипок знаменитих кремонців якраз полягає у клеї, яким скріплюються частини скрипки. І його склад – таємниця за сімома замками. Шумчанин ж у своїй роботі використав вдосконалений ПВА.

Важить скрипка Олександра Гаврилюка 440 грам – це на рівні кращих світових стандартів. Певна річ, що головне у скрипці – її голос. Не нам судити про її якість, а визнаним експертам. Проте, слухаючи шумську скрипку та її кремонську посестру, знаходиш дуже мало відмінностей. В доробку майстра три скрипки, вони  дарують мелодійний голос, дякуючи майстру за  клопітку працю.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 7 публікацій.

Залишити відповідь