ГОРБАЧЕВСЬКИЙ Антін Якович

Автор: невідомий -

Антін Горбачевський

Горбачевський Антін Якович (27.01.1856, с. Зарубинці Збаразького пов., нині Збаразького р-ну Тернопільської обл. — 25 (26).04.1944, м. Сянок, Польща) — громадський і політичний діяч, правознавець, сенатор польського парламенту, віце-маршалок сенату. Брат Івана Горбачевського.

Народився 27 січня 1856 року у селі Зарубинці нинішньої Тернопільської області, в сім’ї греко-католицького священника Якова Горбачевського. Закінчив народну школу в Збаражі, класичну ґімназію в Тернополі (1874), правничий факультет Львівського університету (1879). Працював адвокатом у м. Чорткові; один з активних учасників руху народовольців у Галичині.

У 1883—1884 рр. — редактор львівського часопису «Діло»; у 1889 р. — співзасновник журналу «Часопись правнича». У 1899 р. — співзасновник Української національно-демократичної партії (УНДП) у Львові.

З 1912 р. — член австрійського найвищого державного трибуналу. З 1913 р. — депутат Галицького крайового сейму. З листопада 1918 р. — член Української національної ради ЗУНР, з 1919 р. — її виділу; у 1919 р. — голова Народного комітету Української народної трудової партії; того ж року — заступник голови дипломатичної місії ЗУНР у Варшаві.

Коли за наполяганням Голови Директорії УНР С. Петлюри 2 грудня 1919 р. було укладено польсько-українську угоду, згідно з якою за Польщею визнавалося право на окупацію Східної Галичини, Горбачевський на знак протесту залишив місію.

У 1921 р. — голова міжпартійного з’їзду Української народно-трудової партії; на з’їзді у травні 1923 р. обраний членом її Тіснішого народного комітету. Входив до керівництва Союзу українських адвокатів у Львові (з 1923).

У 1925 р. виступив одним із засновників Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО). У 1927—1939 рр. — сенатор польського парламенту, член Української парламентської репрезентації; у 1935—1938 рр. — віце-маршалок сенату.

18 вересня 1939 року разом з донькою Лідією та зятем Іваном-Романом Носиком був викликаний на допит. Від хвилювань потрапив до лікарні. У березні 1940 року через німецьку комісію разом з родиною виїхав до Кракова, де прожив ще й 1941 рік. У 1942—1944 роки проживав у Чорткові, де відновив роботу адвокатської канцелярії.

При наближенні радянських військ у 1944 -му виїхав з Чорткова, дорогою застудився. Помер 25 квітня 1944 в сяноцькій лікарні, похований на міському цвинтарі.

Разом з правознавцями О. Огоновським, К. Левицьким та Є. Олесницьким уклав «Німецько-український правничий словник» (1893). У журналі «Життя і право» опублікував статті та виступи з правових питань: «Справа судів присяжних» (1937); «За вдержанням судів присяжних» (1938) та ін.

Джерела:

Лахманюк, Т. Антін Горбачевський: життя і діяльність [Текст] / Т. Лахманюк // Українська історична біографістика: забуте і невідоме / Терноп. нац. пед. ун-т ; за заг. ред. проф. Л. Алексієвця. – Тернопіль, 2008. – Ч. 2. – С. 103-108.

Степаненко, О. Він переконував агрументами, захищав – без меча [Електронний ресурс] / О. Степаненко // Гельсінська Ініціатива – XXI. – Режим доступу:  http://21.helsinki.org.ua/index.php?id=1436044794 (05.07.2016).

Ханас, В. Горбачевський Антін Якович [Текст] / В. Ханас // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2004. — Т. 1: А — Й. — С. 392-393.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 900 публікацій.

Залишити відповідь