СЕНЯВСЬКІ, польський магнатський рід

12.04.2017 | Автор: | Категорія: Родознавство
СЕНЯВСЬКІ (Сєнявські, Sieniawscy) — польс. магнатський рід. У 16—18 ст. володіли значними маєтками в Руському воєводстві та на Поділлі.

Рафал з Сеняви (п. 1518) був галицьким хорунжим. Його син Миколай (бл. 1489 — 1569) став белзьким каштеляном (1537), воєводою белзьким (1542) і руським (1553), гетьманом польним коронним (1539) і гетьманом великим коронним (1561).

Старший син Миколая — Ієронім (бл. 1516 — 1579) — був кам’янецьким каштеляном (1569—1579) та руським воєводою (із 1576). Інший син Миколай (п. 1587) — стрийський староста, кам’янецький каштелян (з 1576) та польний гетьман коронний (із 1569).

Миколай-Ієронім (1645—83) — рогатинський староста, волинський воєвода (із 1680), польний гетьман коронний (із 1680), загинув у Віденській кампанії (1683); підтримував ідею відродження правобережного козацтва.

Його син Адам-Миколай (бл. 1666—1726) був белзьким воєводою (1692—1710), краківським каштеляном (із 1710), польним гетьманом коронним (1702) і великим гетьманом коронним (із 1706), керував придушенням руху С. Палія на Правобережжі (1702—04), підтримав угорське повстання проти Габсбургів (його керівники Ференц II Ракоці та М.Берченьї знайшли притулок у його замку в Бережанах, звідкіля й почався похід Ференца II Ракоці у Закарпаття), після зречення Августа II при підтримці російського царя Петра I претендував на королівську корону.

У 1718 під час міжусобної боротьби з руським воєводою Й.Потоцьким захопив м. Станиславів (нині м. Івано-Франківськ). 1726 маєтки Сенявських перейшли до князя А.-А.Чарторийського, одруженого з  Марією- Софією, єдиною дочкою Адама-Миколая.

Центром володінь Сенявських із 16 ст. були Бережани. Збудований польним гетьманом і воєводою руським Миколаєм 1554 замок у Бережанах був першим в Україні замком із бастіонами.

1639 на замовлення львівського старости Адама-Ієроніма (бл. 1629—1650) архітектор П. Гродзицький збудував у Львові біля костьолу Марії Магдалини арсенал Сенявських (нині кабінет мистецтв Львівської НБ ім. В.Стефаника НАН України).

Джерела

Войтович, Л. В. Сенявські [Текст] / Л. В. Войтович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 534.

Енциклопедія українознавства: Словникова частина [Текст] : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж – Нью-Йорк – Львів – Київ, 1955—2003.

Ісаєвич, Я. Сенявські [Текст] / Я. Ісаєвич  // Довідник з історії України. — Київ, 2001. — С. 740.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 900 публікацій.

Залишити відповідь