СІЛЬСЬКИЙ ГОСПОДАР, 1899-1944

02.09.2017 | Автор: | Категорія: Історія регіону
СІЛЬСЬКИЙ ГОСПОДАР — українське господарське товариство у Галичині у (1899–1944). Засноване у 1899 у місті Олесько Золочівського повіту (тепер Буський район Львівської обл.) з метою покращення добробуту селян через піднесення сільського господарства і захист селянських інтересів.

У 1904  реорганізоване в двоступеневе крайове господарське товариство з правом засновувати філії в Галичині. Після проведення Першої хліборобської виставки в Стрию, організованої товариством «Просвіта», на загальних зборах змінено статут «СГ»  й товариство перебрало на себе майже всю працю, яку доти вели в ділянці сільського господарства «Просвіта» й кооперація.

У 1910 «СГ» мав уже 85 філій, 317 гуртків, 12 500 членів, у 1913 — 88, 1 325, 32 300 відповідно. Напрямками діяльності т-ва були:

  • правовий захист селян перед державною і крайовою владою та самоврядуванням,
  • влаштування профільних освітніх курсів і шкіл для селян,
  • засновування дослідних полів, розплідників плодових дерев, зразкових садів, пасік, стаєнь, курників, вівчарень,
  • поширення найновіших с.-г. машин і знарядь (зокрема через спільне користування машинами та реманентом),
  • землевпорядкування сіл,
  • організація садівничо-городницької школи в Скнилові під Львовом,
  • видавнича діяльність.

Близько ста діячів «СГ» працювали безкоштовно, всіх службовців було 15 (зокрема 4 агрономи). 1911 — для справ постачання та збуту с.-г. продуктів було засновано Синдикат «Сільського Господаря» та «Крайовий союз для хову і плекання худоби», які зі своїх прибутків давали гроші на потреби «СГ».

Також товариству надавав субвенції Галицький Крайовий Виділ. Близько ста діячів «СГ» працювали безкоштовно, всіх службовців було 15 (зокрема 4 агрономи).

«Сільський Господар» був видавцем двотижневика «Господарський Часопис» (з 1910), серії брошур «Бібліотека Сільського Господаря» (27 брошур).

Перша світова війна припинила на деякий час працю «СГ». 1915 — товариство почало відбудовувати знищені війною господарства; цю працю полегшувало визнання австрійською владою «СГ» як головного об’єднання українських хліборобів і призначення на його діяльність відповідних державних дотацій.

У 1919—1920 — після захоплення Галичини Польщею окупаційна влада забороняла діяльність товариства, а після відновлення роботи чинила перешкоди його розвитку. Фактичне відновлення праці «СГ» відбулося 1927, на що вплинули українські агрономи (їхня кількість у Галичині порівняно з 1914 значно збільшилася), об’єднані з 1927 у Спілці Українських Агрономів, та допомога української кооперації, яка перебрала на себе фінансування праці «СГ».

1932 — зорганізовано Хліборобський Вишкіл Молоді. 1938 він об’єднував у 1 180 гуртках (у 550 селах) 13 080 хлопців і 4840 дівчат; вони навчалися 3 роки теорії і практики с/г під опікою інструкторів, а практику відбували на батьківських полях чи в стайнях.

Секція сільських господинь (1936—1939) готувала при допомозі своїх інструкторок фахові сили, які в сотнях сіл вели курси хатнього господарства, куховарства, кравецтва, птахівництва тощо (голова — О.Кисілевська).

«СГ» провадив 8 зразкових господарств, с/г школу в Коршові, вищі с/г курси в Янчині (для вишколу інструкторів різних секцій і помічників агрономів).

Кількість філій по Галичині змінювалося в залежності від лояльності влади до роботи «СГ»: 1910 — 85 філій, 1927 — 52, 1939 — 60, 1944 — 66.

Поширенню «СГ» на Волині перешкоджала польська влада. Проте деякий час діяли філії у Луцьку (з 1928; 1937 ліквідована владою) та Крем’янці (заснована заходами Бориса Козубського, діяла недовгий час — 1932—1933).

1939 — радянська влада ліквідувала товариство. На території Генеральної губернії завдяки директорові Л.Бачинському продовжувала діяти філія «СГ» в Ярославі. У Кракові працювало ще Обласне Товариство «Сільський господар» (1940—1941). Згодом деякий час «СГ» функціонував у Львові (голова Є. Храпливий).

З початко мІі Світової війни «СГ» відновив свою діяльність у Львові (голова товариства Є.Храпливий). 1944 — «Сільський господар» остаточно припинив свою діяльність.

Товариство видавало двотижневик «Сільський господар», місячники: «Український пасічник», «Практичне садівництво», «Хліборобська молодь»,  «Сад і город» (1939). У міжвоєнний період видано понад 120 популярних брошур, а з 1928 щорічно виходив популярний серед селян «Календар «Сільського господаря». За редакцією Є.Храпливого почали друкувати «Сільськогосподарську енциклопедію» тощо.

Джерела:

Енциклопедія українознавства : Словникова частина [Текст] : [в 11 т.] / НТШ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк, Львів, Київ, 1955—2003.

Марочко, В. І. СІЛЬСЬКИЙ ГОСПОДАР – товариство [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Silskyj_hospodar (останній перегляд: 28.08.2017)

Article Source

Автор:

Даний автор додав 900 публікацій.

Залишити відповідь