Вертеба, гіпсова печера

Печера Вертеба
Тернопільська область, Борщівський район, с.Більче Золоте
Довжина – 8 550 м. Пам’ятка природи загальнодержавного значення
Розпорядження РМ УРСР від 02. 08. 1971 р. № 61 р.  Постанова КМ України від 12. 10. 1992р. № 584

Вертеба — гіпсова печера в Борщівському районі Тернопільської області. Розташована за 2 км на північний захід від села Більче-Золоте. Геологічна й археологічна пам’ятка загальнодержавного значення. Розташована на лівому березі річки Серет. Належить до найбільших печер у Європі, довжина підземних ходів — 9021 м (за іншими даними — 8 550 м). Середньорічна температура у печері 9—10° за відносної вологості 92—100 %.

Оголошена об’єктом природно-заповідного фонду розпорядженням РМ УРСР від 2 серпня 1971 № 61-р та Постановою КМ України від 12 жовтня 1992 № 584. В печері Вертеба діє єдиний в Україні підземний музей трипільської культури (2014).

Назва печери походить від давньослов’янського «вертеп» — печера, яруга. Печера складається з широких галерей, розділених вузькими перемичками. Стінки гладкі й темні, на склепіннях — карбонатні натічні утворення у вигляді кірок, рідше — невеликих сталактитів («бочки», аномальної будови сталагміти, «місячне молоко»). У печері є багато кажанів, особливо взимку, серед яких – 4 види, занесених до Червоної книги України.

Печера Вертеба є особливою серед гіпсових печер Поділля. Вона дещо відрізняється від інших геологічною будовою, а також тим, що в ній виявлено величезну кількість археологічних знахідок доби енеоліту (IV–III тис. до н. е.).

Екскурсійний маршрут, прокладений залами та коридорами печери, має довжину 1000 метрів. Для підготовлених відвідувачів створений спортивний спелеологічний маршрут. У 2010 р. увійшла до складу національного природного парку «Дністровський каньйон».

У 1741 році печеру вивчав генерал – майор польської армії, комендант Кам‘янець-Подільської фортеці Йоган фон Кампенгаузен. У 1760 році поле, де знаходиться печера, переорали і про печру забули. У 1822 році вхід випадково віднайшов мешканець с. Більче Йоган Хмелецький. Ян Хмелецький на полюванні підстрелив лиса, а той сховався в ямі серед поля. Зацікавившись підземною порожниною, Хмелецький взяв із собою на підмогу кількох мешканців села і п’ять літрів вина «для підняття бойового духу».

В печері знайшли залишки вогнища, «горщики у вигляді мисок, черепи, людські кості, монети Римської імперії часів імператора Гонорія та Андріана» (опис знахідок в музеї археології Ягеллонського університету в Кракові). 1876 — археологічне обстеження Вертеби зробили Адам Кіркор і Щенсний Козебродзький — дідич села Глібів.

1890 — проводили дослідження Ґотфрід Оссовський і Леон Сапіга; вони виявили сліди перебування давніх людей, крем’яні знаряддя праці, залишки посуду, мідні речі тощо. Спочатку всі знахідки зберігалися в палаці Л. Сапіги в с. Більче-Золоте, згодом їх вивезли до музеїв Кракова та Відня. 1898–1907 рр. археологічні розкопки продовжив Влодзімеж Деметрикевич.

У XIX ст. у Вертебі знайшли понад 400 цілих посудин, понад 35 тисяч глиняних і керамічних фрагментів, майже 120 антропоморфних фігурок, 200 знарядь із кісток і рогів, 300 виробів із кісток і каменю. Все це — зразки прадавньої Трипільської культури[2].

Влітку 1914 печеру досліджували Ярослав Пастернак і Ян Чекановський, знайшли речі трипільської культури, посуд лінійно-стрічкової кераміки, нові матеріали енеолітичної доби.

1928 — цінний археологічний і антропологічний матеріал, зокрема трипільської культури, виявив у печері Олег Кандиба-Ольжич. У 1942-1943 роках у печері переховувались 38 евреїв. Коли німці про це дізнались, вхід до печери підірвали. У 1945-1946 роках у печері був розміщений окружний, а потім надрайонний провід ОУН.

1963–1967 рр. — група тернопільських спелеологів під керівництвом Володимира Радзієвського виконала топографічне знімання підземного лабіринту. Від 1991 печеру та прилеглі до неї території в радіусі 30—40 км комплексно обстежує археологічна експедиція Борщівського краєзнавчого музею під керівництвом Михайла Сохацького.

На теперішній час у печері функціонує музей археології, трипільської культури та епохи неоліту. Вхід в печеру обмежений. Використовується як екскурсійний об’єкт. Куратор: Спелеоклуб «Музей». м. Борщів.

За кількістю та науковою вартістю знахідок Вертеба не має собі рівних на Поділлі, тому її назвали «Наддністрянськими Помпеями». Знайдені у Вертебі археологічні матеріали зберігаються у музеях Борщева, Варшави, Відня, Кракова, Львова, Тернополя.

У печері виявлено три локальні групи трипільської культури. Для верхнього шару характерна кераміка кошилівецького типу. В нижньому шарі представлена кераміка заліщицької групи. Виявлено також незначну кількість уламків посудин касперівської групи.

Виробничий інвентар представлений знаряддями, виготовленими з кременю, каменю, кості й металу. Основну частину знарядь праці становлять крем’яні вироби. У печері виявлено кістки тварин, які використовували у виробничих цілях.

Знайдено в печері амулет, вирізаний на кістяній пластині, пов’язаний з культом сонячного бика. Кістяна пластина (10 х 10 см) імітує голову бика з потужними рогами. Невеликі отвори по кутах означають очі та ніздрі. Отвір у верхній частині призначений для підвішування і носіння амулета. Цей амулет аналогічний до виявленого у 1898 у Вертебі археологом В. Деметрикевичем.

Велику групу знахідок становлять керамічні пряслиця. Характерними для цієї пам’ятки є пряслиця, виготовлені з уламків товстостінних посудин.

Мідні вироби представлені трубчастими бочкоподібними намистинами, мідною сокирою та однією швайкою. Окремі речі й об’єкти матеріальної культури тою чи іншою мірою віддзеркалюють ідеологічні уявлення давніх племен. Це, передусім, антропоморфні та зооморфні глиняні фігурки, різного роду амулети.

У 2005 році з печери Вертеба взяли перші за історію вивчення трипільської культури зразки для генетичного аналізу. Дослідження засвідчили, що трипільці несли в собі материнські генетичні лінії, характерні для всієї землеробської неолітичної ойкумени, започаткованої на території Малої Азії. Проте домінуючими в останках трипільців є автохтонні гени донеолітичного населення, яке проживало в районі від Карпатських гір до Північного Причорномор’я ще до приходу туди хліборобів.

Матеріали археологічних досліджень дають змогу висловити припущення про функціональне призначення печери. Очевидно, що печеру відвідували люди лише в критичних ситуаціях, однак збиралися тут у великій кількості, можливо, цілим поселенням, але на короткий термін.

5 жовтня 2004 в печері створено перший в Україні підземний музей трипільської культури, який є відділом Борщівського обласного краєзнавчого музею. 23-24 вересня 2017 року відбувся Перший фестиваль трипільської культури «Вертеба».

Джерела

Радзієвський, В. У печерних лабіринтах Тернопільщини [Текст] / В. Радзієвський. — Київ, 1967.

Свинко, Й. Сторінки геологічного минулого рідного краю [Текст] /Й. Свинко. — Тернопіль, 1991.

Сивий М. Вертеба [Текст] / Сивий М., Сохацький М. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 249–250.

Печери України: Вертеба // Природа України : портал. — Режим доступу: http://speleo.land.kiev.ua/cave-7.html, вільний.

 

 

 

 

Article Source

Автор:

Даний автор додав 900 публікацій.

Залишити відповідь